Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.
- 13.03.2009 18:27Порядок звернення стягнення на майно боржника регулюється Главою 5 Закону України «Про виконавче провадження».
Звернення стягнення допускається виключно на майно, що належить боржнику на праві приватної власності, в тому числі, що належить йому на праві спільної та спільної часткової власності. Стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на види майна та предмети, які визначені в Переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, що належать боржникові на праві власності чи є його часткою у спільній власності, необхідні для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні. Так, зокре-ма, не допускається звернення стягнення на майно, яке використовується у профе-сійній діяльності, дитячі речі та певний мінімум, що входить до предметів повсяк-денного вжитку (продукти харчування, взуття, одежа, меблі та ін.)
Звернення стягнення на майно боржника передбачає проведення виконавчих дій щодо виявлення майна, його арешту (опису) вилучення та примусової реалізації.
Арешт – це процесуальна дія у виконавчому провадженні, якою забороняється вільне розпорядження майном.
Арешт відбувається шляхом опису майна боржника, забороною розпоряджати-ся цим майном, а в разі потреби – в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.
В першу чергу стягнення за виконавчими документами звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на раху-нках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на ра-хунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
У разі відсутності у боржника коштів у гривнях, достатніх для одночасного за-доволення вимог стягувача, державний виконавець накладає стягнення на кошти бо-ржника в іноземній валюті.
При обчисленні боргу в іноземній валюті звернення стягнення на кошти борж-ника здійснюється у гривнях.
У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно.
Розмір стягнення на майно боржника визначається в розмірах і обсягах, необ-хідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконан-ня та стягнення виконавчого збору. У випадках, коли боржник володіє майном спі-льно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається су-дом за поданням державного виконавця.
Відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» боржник під час проведення опису має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу.
Оцінка майна боржника у виконавчому провадженні здійснюється як держав-ним виконавцем, так і іншими особами. Державний виконавець проводить оцінку, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів гро-мадян за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки. Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника на реалізацію за оцінкою, проведеною державним виконавцем, останній запрошує експерта (спеціаліста) для визначення вартості май-на.
Майно, на яке накладено арешт, повинно належним чином зберігатися. Збері-гання майна боржником або членами його сім’ї здійснюється безоплатно. Інші збе-рігачі можуть можуть одержувати винагороду.
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не борж-никові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звіль-нення майна з-під арешту.
За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільно-сті реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із зазначеним ступенем його зносу, пошкодження або коли витрати, пов’язані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника мо-же бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця.
Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований держав-ний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено по-рушення встановленого законом порядку накладення арешту.
У всіх інших випадках по закінчених виконавчих провадженнях арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
У разі присудження стягувачеві предметів, зазначених у виконавчому докумен-ті, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачеві, про що складає акт передачі.
Реалізація арештованого майна, за винятком майна вилученого за законом з обі-гу та зазначеного в частині восьмій статті 55 Закону України «Про виконавче прова-дження», здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендер-ній основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалі-зованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах аукціонах.
Якщо передане торговельним організаціям майно не буде продано протягом двох місяців, воно підлягає переоцінці. У разі коли в місячний строк після переоцін-ки майно не буде продано, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому вирішити питання щодо залишення за собою непроданого майна
Якщо стягувач у 15-денний строк письмово не заявить про своє бажання зали-шити за собою непродане майно, арешт з майна знімається, воно повертається бор-жникові, а виконавчий документ у разі відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, повертається стягувачеві без виконання.
Коментарі (0)
Другие новости:
- 08.01.2025 12:27
- 03.01.2025 13:18
- 27.12.2024 21:35
- 24.12.2024 11:21
- 24.12.2024 11:08
- 23.12.2024 13:02
- 19.12.2024 11:12
- 18.12.2024 19:03