Платинова Буковина

Монетний двір у Садагурі

Мабуть не кожному відомо, що Чернівці раніше називали при Садагурі так, як Садагура появилась на багато раніше від Чернівців.

Історія виникнення Садагури тісно пов'язана із заснуванням приватного монетного двору (єдиного, принаймні легального, за історію північно буковинських земель), що карбував монети для Дунайських князівств (Молдавії та Валахії) під час російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Його функціонування привело до виникнення поселення, яке згодом перетворилося у вже згадуване містечко Садагура, перейнявши при цьому першоназву поселення.

. Уже на першій продукції Садагурської монетарні - монетах, а згодом і пам'ятних медалях та церковних дзвонах подається місце випуску: латинська літера S і повна назва - Sadogura, ще - Садагура.

Те, що поселення отримало ім'я від свого засновника і власника, є закономірним. Запитання викликає інше: чому в основу назви колонії, заселеної переважно німцями-лютеранами, було покладено не німецьку, головну частину баронового прізвища, а додаткову польську, отже слов'янську? До речі, в австрійські часи на Буковині постав цілий ряд німецьких колоній, назви яких одразу вказували на етнічний склад поселенців, як-от: Ніколаусдорф, Катерінендорф, Августендорф, Александердорф, Францталь. Чому ж колонію монетників не назвали, скажімо, Петердорф чи, принаймі, Гартенбергівкою, - як це було прийнято на українському Півдні?!

Можливо, у цьому випадку на появу назви вплинули не зовсім пересічні обставини народження самого поселення. Адже воно виникло довкола монетарні, яка виконувала контракт із російською військовою окупаційною адміністрацією і фактично перебувала у віданні останньої. Тож не виключено, що ідея обрати для назви колонії саме слов'янську частину баронового прізвища належала комусь із оточення головнокомандувача Дунайською армією генерал-фельдмаршала графа П.О.Рум'янцева. До речі, австрійські дослідники діяльності Садагурської монетарні вважали, що назва містечка виникла "за перекладом імені барона Гартенберга (...) на руську мову". Що вони вкладали в поняття "руська мова" - українська чи російська, - доводиться лише гадати. Вже те, що чисто польське "гура" сприймалося ними як переклад із німецької на "руську мову", - свідчить про їхнє досить приблизне уялвення про слов'янські мови.

Але тоді чому колонія не отримала просто російську чи українську назву, співзвучну з нинішньою, - Садгора? Гадаємо, вирішальний вплив на вибір назви поселення мало отримання бароном шляхетського імені. Адже за багатовіковою традицією, подібні прикметникові прізвища в поляків чи українців шляхетного стану виникали від назв їхніх родових маєтків. Так, Вишневецькі походили з Вишні, Потоцькі - з Потока, Острозькі - з Острога і т. д. Відповідно і шляхтич Садогурський мав би володіти якоюсь Садогурою. Але у випадку з бароном-монетником віз, як кажуть, випередив коня: спершу з'явився пан Садогурський, якому для надання респектабельності й достовірності своєму шляхетському іменеві довелося створити родовий маєток Садогуру.

На імені колонії позначився також вплив російської мови: цим пояснюється зміна первісного сполучного голосного о на а. Тому на перших австрійських картах та в документах назва поселення фігурує вже з цією зміною: Sadagura. Згодом народна етимологія переосмислила ойконім як сполуку слів "сади гора". Так виникла форма Садигура, яку й понині можна почути в народному мовленні (щоправда, частіше в жартівливому контексті). А 1946 року в містечка з'явилася теперішня офіційна назва - Садгора. Як на нашу думку, таке перейменування не надто суперечить історичній традиції.

Після припинення функціонування монетарні та виїздом за межі Буковини першого власника життя у колонії монетників не припинилося. На рубежі ХVІІІ-ХІХ століть її орендував інший барон - Мустяца, і завдяки його клопотанням Садагура 7 грудня 1801 р. отримала статус торговельного містечка. Пам'ять про баронів Мустяц (до речі, прізвище - зрумунізований варіант турецького імені Мустафа) збереглася у місцевій мікротопонімії - у назвах кута Баронівка та урочища Баронів Сад. Щоправда, жоден із садгірських старожилів достеменно не пам'ятає - про котрого, власне, барона йдеться. Одні кажуть: німецького, інші - румунського, а треті - що про циганського.

Підготував Степан КАРАЧКО, краєзнавець, для "Платинової Буковини"

Додати свій коментарій:

*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:	Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина  Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання. Відповідь на питання «скільки» - число Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

У Чернівцях поліція знайшла викрадений автомобіль та затримала підозрюваного До чернівецьких правоохоронців звернувся чоловік, який повідомив про
- 04.07.2025 14:02

Що таке фрустрація простими словами Кожен з нас стикався з відчуттям роздратування, злості або
- 02.07.2025 13:10

Что такое фрустрация простыми словами Каждый из нас сталкивался с чувством раздражения, злобы или внутренней
- 02.07.2025 10:14

На Буковині викрили схему незаконного виїзду чоловіків за кордон через систему «Шлях» Правоохоронці викрили двох перевізників, які організували незаконний виїзд
- 01.07.2025 14:36

Черги в ДРАЦСі: чернівчани масово звертаються по нові свідоцтва У Чернівцях з початку тижня у залі очікування місцевого ДРАЦСу — аншлаг.
- 01.07.2025 11:20

Модель OnlyFans просит Зеленского декриминализировать порно Модель и контент-мейкер Светлана Дворникова, которая
- 01.07.2025 10:28

Модель OnlyFans просить Зеленського декриміналізувати порно Модель та контент-мейкерка Світлана Дворнікова, яка працює на
- 01.07.2025 10:26

Праздновать во время войны или нет: имеем ли мы на это право? Праздники во время войны – это опора
- 01.07.2025 09:43

Святкувати чи не святкувати? Три ключові питання про свята під час війни Чи варто святкувати?
- 01.07.2025 09:24

Чернівці живуть гірше, ніж 100 років тому: випущено розгромне відео про Чернівці Чернівці втратили колишню велич: сьогоднішні лікарі й учителі живуть гірше, ніж за часів Австро-Угорщини.
- 30.06.2025 10:44

Всі новини