.jpg)
Польща панукує через брухт з України, але є один нюанс: що кажуть експерти
- 26.02.2026 12:00
Між Україною та Польщею загострилася дискусія довкола експорту металобрухту. Варшава звернулася до інституцій ЄС із проханням оцінити рішення Києва встановити нульові квоти на вивезення цієї сировини у 2026 році. Формально йдеться про постанову уряду від 31 грудня минулого року, якою фактично припиняється експорт брухту за кордон. Оскільки значна частина поставок раніше прямувала саме до Польщі, реакція польської сторони виявилася різкою.
Ще до ухвалення документа польське Міністерство розвитку і технологій закликало Україну не запроваджувати обмеження. Після того як рішення залишилося без змін, Варшава офіційно звернулася до Європейської Комісії із проханням втрутитися. У Польщі заявляють, що заборона може створити ризики для місцевої металургії — зокрема, спричинити дефіцит сировини та підвищення витрат виробників.
Втім, частина польських експертів оцінює ситуацію стриманіше. Президент Польського союзу дистриб’юторів сталі Пйотр Сікорський наголошує, що імпорт українського брухту не є критично важливим для ринку. За його словами, Польща має профіцит цієї сировини та експортує майже вдвічі більше, ніж імпортує. Тож ризик гострої нестачі виглядає перебільшеним.
За даними аналітиків, у 2025 році Україна наростила експорт металобрухту на 53% — до 448,7 тисячі тонн. Близько 77% цього обсягу, або понад 343 тисячі тонн, припало на Польщу. Саме така концентрація поставок, на думку експертів, і пояснює активну позицію Варшави.
Генеральний директор GMK Center Станіслав Зінченко зазначає, що торік в Україні зросло виробництво сталі, а разом із ним — і внутрішній попит на брухт. Водночас обсяги заготівлі скорочуються через війну та руйнування інфраструктури. Попри діюче експортне мито у 180 євро за тонну, вивезення сировини тривало, зокрема через схеми реекспорту — коли брухт через Польщу постачався до третіх країн, зокрема Туреччини. Це також могло вплинути на нинішню напруженість.
Окрім економічних аргументів, у дискусії дедалі виразніше звучить політичний аспект. Тему активно просувають представники польської партії «Конфедерація», які раніше виступали за обмеження імпорту української агропродукції. У своїх заявах вони звинувачують Україну у створенні конкурентних переваг для власної металургії та закликають Брюссель реагувати жорсткіше.
Українська сторона, своєю чергою, наголошує на економічній доцільності переробки брухту всередині країни. За словами заступника директора ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Сергія Поважнюка, експорт приносить державі значно менше податкових надходжень, ніж внутрішня переробка. За його оцінками, експортери сплачують у середньому близько 50 гривень податків з тонни брухту, тоді як металургійні підприємства — понад 7500 гривень. Якщо врахувати суміжні галузі, цей показник може сягати 14 тисяч гривень на тонну.
Крім податкового ефекту, переробка сировини в Україні забезпечує робочі місця, створює додаткове навантаження для транспорту та формує мультиплікативний вплив на економіку. В умовах війни та обмежених ресурсів питання раціонального використання стратегічної сировини набуває особливого значення.
Таким чином, конфлікт навколо металобрухту має кілька вимірів — економічний, політичний і стратегічний. Для Польщі це питання стабільності постачання, для України — інструмент підтримки власної промисловості та бюджету. Подальший розвиток ситуації залежатиме від позиції Європейської Комісії та готовності сторін шукати компроміс між національними інтересами та принципами спільного ринку.
Коментарі (0)
Другие новости:
- 26.02.2026 11:06
Кінець нафтової ізоляції РФ - заява у США
За його словами, ключовим фактором для змін може стати
- 12.02.2026 12:37
Втрати РФ пішли вгору м- Сирський назвав причину, чому
перехід до корпусної системи
- 10.02.2026 10:57
Миші та вірус Ніпах - все що ви хотіли спитати
Вірус Ніпах - одна з найнебезпечніших зоонозних інфекцій, відомих
- 10.02.2026 09:57
Чим небезпечний кір - розповіла лікар терапевт
О тяжелых последствиях кори предупреждают
- 04.02.2026 10:46
Модні тренди 2026
Можуть сформуватися нові пори року: як вчені пропонують їх називати
Глобальні кліматичні процеси дедалі помітніше впливають на
- 19.01.2026 08:53
235.jpg "http://1568.cv.ua/")