Платинова Буковина

Банки ж у свою чергу повною мірою змогли відчути, що в нинішніх законодавчих реаліях України швидко і легко отримати право на житло, яке є заставою під видані ними кредити, не так вже й просто, а іноді зовсім неможливо. Оскільки на відміну від випадків із заставою у вигляді комерційної нерухомості, закон чітко дозволяє відчужувати житло на користь кредитора виключно через суд.

Закон «Про іпотеку» припускає, що банк має право отримати у власність або продати заставне житло за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса. Але реалізувати обидва способи доволі складно. У першому випадку кредитор сам втягує себе в довге судочинство, яке в Україні може тягнутися роками. А в другому – банк дає привід боржникові, що проштрафився, втягнути його до тих же безкінечних судів, оскільки оскаржити виконавчий напис нотаріуса цілком просто.

«Як говорять досвідчені нотаріуси, на практиці оскаржують майже 100% виконавчих написів, - говорить адвокат Тетяна Монтян. - Зробити це дуже просто вже хоча б тому, що часто виконавчі написи виносяться порушуючи закон. Причому - це можуть зробити наумисне сподіваючись на те, що людина або не здогадається звернутися до суду, або просто не встигне зробити це, оскільки, наприклад, перебуває за кордоном».

Водночас для спрощення справи той же закон «Про іпотеку» дозволяє в іпотечній угоді обумовлювати можливі способи стягнення застави з недобросовісного боржника, у тому числі і в обхід суду. Саме так і вчиняють більшість банків. Указуючи в іпотечному договорі: якщо боржник порушує його умови, кредитор може вимагати одноразової виплати всього боргу, а потім і отримати право власності на заставу або ж продати його. Але разом з тим жоден підзаконний акт не дає чіткого механізму, який дозволив би зробити це на практиці.

«Безумовно, закон дає кредиторові - тобто банку - юридичну можливість отримати у власність або продати заставне житло без рішення суду, - говорить партнер юридичної фірми «Магістр і партнери» Олексій Рєзніков. - Але реалізувати це право буде дуже складно, якщо боржник почне заперечувати. Він має повне право звернутися до суду і затягнути розгляд, користуючись прийомами процесуального законодавства».

Загалом, що б не робив банк, щоб отримати закладену квартиру в обхід суду, наполегливий і не обов'язково добросовісний боржник завжди зможе втягти його в тривалий судовий процес.

Повне право на це йому дає той же закон «Про іпотеку», стаття 37, в якій говориться, що «рішення про реєстрацію права власності іпотекоутримувача на нерухоме майно може бути оскаржене іпотекодавачем у суді», а також стаття 47 Конституції, яка свідчить, що ніхто не може бути позбавлений житла без рішення суду.

Причому оскаржити можна не тільки згадане рішення про реєстрацію, а й сам факт продажу квартири. До того ж, не виключено, що банк може зіткнутися з елементарними технічними проблемами при переоформленні квартири в БТІ, де потрібно надати оригінал документа, що встановлює право власності на квартиру. А він часто зберігається у позичальника - як у власника житла.

І навіть якщо банк підстрахував себе і взяв у клієнта цей документ на зберігання під розписку, боржник, який проштрафився, може просто не пустити в квартиру експертів БТІ, що складають технічний паспорт, і оцінювачів, висновок яких необхідний для продажу. Нарешті, в БТІ для оформлення документів потрібна особиста присутність власника квартири.

Як стверджує Інна Завальна, директор Департаменту цивільного законодавства і підприємництва Міністерства юстиції, у БТІ просто немає повноважень переоформляти право власності на житло на основі документів, які може надати банк, а саме договору про іпотеку, що є правоустановчим документом на квартиру, і довідки з банку про те, що боржник прострочив виплати. Таким чином, по суті, обійтися без суду банк може виключно за добровільною згодою свого боржника.

Сподіватися на те, що українські суди швидко вирішуватимуть іпотечні суперечки, як це відбувається у всьому світі, не доводиться. Ситуацію, на думку юристів, може вирішити чіткий механізм, прописаний у підзаконних актах Мін’юсту, а також роз'яснення Конституційного Суду до відповідних статей закону «Про іпотеку».

Роз'яснення КС немає, оскільки на нього поки не сподобилися народні депутати, а потрібних підзаконних актів Мін’юсту - тому що Міністерство і банки по-різному трактують закон і Конституцію.

Проте Асоціація українських банків (АУБ) пропонує компромісний, на думку її учасників, варіант: вирішувати суперечки з заставним майном у третейському суді при АУБ.

«Рішення третейського суду на предмет іпотеки видається через районне відділення державного суду, яке перевіряє його законність, - говорить голова третейського суду при АУБ Анатолій Жуков. - Таке рішення можна отримати досить швидко, а оскаржити лише в тому випадку, якщо була грубо порушена процедура. Вся справа займатиме близько року, протягом якого у боржника буде час внести прострочений платіж і зупинити судове або виконавче провадження».

На довершення всього можна сказати, що сьогодні банки навряд зможуть компенсувати витрати на кредит і вже тим більше заробити і вирішити свої фінансові проблеми за рахунок продажу заставної нерухомості. Зараз на ринку житлової нерухомості щомісяця ціна квадратного метра знижується мінімум на 10%, а то і більше. За даними порталу domik.net, у грудні минулого року 1 м кв. тільки в Києві продавався в середньому за $1,8-2 тис. За словами ж деяких брокерів, сьогодні все частіше можна трохи поторгувавшись купити житлоплощу за ціною близько $1 тис. за 1 м кв.

На думку інвестиційного аналітика Еріка Наймана, тільки в одному Києві банки можуть забрати у недобросовісних боржників приблизно чверть квартир (близько 13 тис.), як є заставою в іпотечних договорах.

«Якщо банки жорстко підходитимуть до вилучення проблемних квартир і їх продажу на вторинному ринку, це приведе до різкого просідання цін до рівня, який набагато нижче справедливого, і ще більше посилить проблеми іпотечного кредитування», - впевнений Ерік Найман