Платинова Буковина

Сьогодні стрічки місцевих новин рясніють повідомленнями про різноманітні ініціативи політичних партій та товариств встановити чи відновити пам'ятник різних епох, це австрійської імперії, російській імперії та румунської монархії. Чого політика пам'яті переросла у нашім місті у справжню війну пам'ятників? Поглянувши в наше минуле, можна прийти до дуже простого висновку: кожна зміна державно-політичного режиму змітала одні символи і натомість споруджувала нові з новим ідеологічним навантаженням. Проте це тільки на перший погляд усе так просто…

Тож повернемось до австрійської історичної доби історії побудови одного з перших офіційних пам’ятників нашого міста.

Чернівці це споконвічний центр історичної землі Буковини, на території якої за шість століть встановлено безліч пам'ятників. В центрі міста налічувалось за австрійської доби до двадцяти найбільш значимих монументальних пам’яток.

Чернівчани з іронією ставляться до пам'ятників місто яке за свою історію пережило сім імперських епох, і кожна встановлювала свої пам'ятники. З ними пов'язані цілі історії.

Перший із пам'ятників – монумент Австрії – спорудили за сприяння жителів краю на спогад про 100-літній ювілей приєднання Буковини до Австрії. 30 травня 1874 року на засіданні Чернівецької міської ради було запропоновано звернутися до Буковинської крайової управи з пропозицією про збір коштів на спорудження в Чернівцях монумента Австрії. Бургомістр Отто Амброз сповістив управі про те, що професор Карл Пекарі розробив ескіз пам'ятника, який, за попередніми підрахунками, вартуватиме 10000 австрійських флоринів. Половину цієї суми місто готове виділити із комунального бюджету, другу частину слід зібрати з добровільних пожертв міських жителів. Проте депутати міської ради вважали, що до цієї важливої справи має долучитися вся Буковина, тому вирішили звернутися до краян. Бургомістр просив крайового президента підтримати ініціативу міста та сприяти її втіленню на рівні повітових і сільських управ та приватних осіб.

30 червня 1874 року депутати Чернівецької міської ради оприлюднили заклик до всіх жителів краю та крайової столиці, громад, корпорацій проявити свої патріотичні почуття і зібрати кошти на спорудження в Чернівцях монумента Австрії. Цей пам'ятник мав стати своєрідним символом патріотизму та лояльності всіх буковинців, гармонійної згоди, що панувала між представниками всіх національностей краю, виразом любові, вірності і прихильності до Австрії та цісарського двору.

На ініціативу однією з перших відгукнулася Консисторія Буковини, яка від імені архієпископської ради видала за № 3542 спеціальний обіжник:

„На згадку столітнього з'єднання Нашого Коронного краю Буковини з Австрійською монархією під славним скіпетром священної Габсбурзької династії планується встановлення пам'ятника, який має висловити вдячні почуття всіх мешканців і буде засвідчувати цей факт перед майбутніми поколіннями. Для підтвердження цих почуттів і готовності всіх Буковинських православних цісарських підданих у згоді посприяти і допомогти цій справі Консисторія вважає за необхідне закликати весь клір монахів підтримати це патріотичне починання персональною допомогою, як і сприяти йому всяким інакшим чином. Настоятелі святих монастирів повинні зібрану допомогу надіслати Собору, пастирі повинні спонукати своїх парафіян відповідними напучуваннями на підтримку цього заходу, і від них зібрані пожертви разом із пожертвами пастирів через протоієрейства надіслати сюди: а клір із міста Чернівці впише свої пожертви в спеціальні списки, які йому будуть надані і запропоновані безпосередньо в консисторії”.

Для спорудження монумента було створено будівельний комітет, до складу якого ввійшли будівельний інспектор Алоїс Булір та радники магістрату Мегофер, д-р Ротт, фон Альт, Антон Захар.

Кошти на спорудження пам'ятника збирала вся Буковина. Кожна повітова управа звітувала про хід збору грошей. У документах Чернівецького міського магістрату збереглися журнал добровільних пожертв для цієї мети та плани розміщення пам'ятника на площі Ринок. Найбільшу суму – 3000 флоринів – внесла Консисторія Буковини, 2000 – Буковинський сейм, 1000 – громада міста Кимполунг. Серед приватних осіб виділилися домовласники Генріх Вагнер – 300 флоринів, Амалія Цукер – 200, Аба Штайнер – 150. У середньому жителі краю жертвували від 5 до 10 флоринів. Газета „Czernowitzer Zeitung” протягом 1875 року друкувала списки осіб, котрі жертвували гроші на спорудження монумента.

Місцем його розташування спочатку визначили площу Ринок. Але проти цього виступила римо-католицька громада, оскільки збиралися перемістити з площі Пієту, встановлену в 1828 році. Врешті-решт прийняли рішення про розміщення пам'ятника на Кримінальній площі, яку в 1875 році перейменували на площу Австрії.

У ході численних дискусій було вирішено виготовити бронзове підніжжя з барельєфами з історії Австрії та зображенням державної символіки. Сама фігура Австрії повинна була ви-глядати, наче антична богиня, - в оливкових гілочках. 4 жовтня 1874 року бургомістр Чернівців, члени будівельного комітету та радники магістрату ознайомилися з виготовленою професором промислової школи Карлом Пеккарі моделлю майбутньої статуї. Після їхнього схвалення митець приступив до виготовлення самої скульп-тури. Із Відня надіслали великий блок мармуру, який доставили з вокзалу до майстерні.

В окремому документі було визначено вимоги до якості матеріалів та термінів щодо спорудження підніжжя пам'ятника, які складалися із 5 пунктів. Зокрема, вказувалося, що камінь має бути твердим, найкращої якості, а для обробки планувалося використовувати тільки справжній портланд-ський цемент, який після змішування з водою давав тверду міцну масу, непроникну для води, фундамент же мав лежати на виключно твердій глині, отож його відразу повинні були копати на потрібну глибину. Планувався і термін закінчення робіт – травень 1875 року. З вказаними умовами і кошторисом на 1872 гульдени ознайомився архітектор Карл Гофер, відомий за участю в спорудженні Резиденції Буковинських митрополитів, і 15 лютого 1875 року в присутності магістратського радника Железні та будівельного інженера Буліра підписав контракт на каменярські роботи.

24 лютого Карл Гофер отримав 600 флоринів для виконання робіт з обробки каменю. Майстерню для виготовлення підніжжя зняли дещо раніше. Гроші видавалися частками – як Карлу Гоферу, так і Карлу Пеккарі. Проте не все можна було зробити в Чернівцях, тому допомагали ще два помічники з Відня – скульптор Карл Морак та ливарник по бронзі Карл Турбайн.

Усього на спорудження пам'ятника зібрали 18106 флоринів 08 крейцерів, а витратили 17545 флоринів 07 крейцерів. Усі рахунки було перевірено і визнано правильними.

10 серпня газета „Czernowitzer Zeitung” сповістила про прибуття із Відня опуклих рельєфних зображень на площині для пам'ятника та про початок робіт зі встановлення величезної фігури вже з наступного понеділка. Через тиждень часопис писав, що статую Австрії майже встановлено, і ті нечисленні особи, які мали честь заглянути в таємниці майстерні, були вражені її пишністю та величністю. Вже наприкінці серпня 1875 року виготовили за-прошення на урочисте святкування з нагоди 100-літнього ювілею приєднання краю до Австрії та відкриття пам'ятника. Його підписали крайовий маршалок Антон Кохановський та бургомістр Чернівців Отто Амброз.

22 вересня у рубриці „Місцеві новини” газети „Czernowitzer Zeitung” жителі Буковини могли ознайомитися з порядком видачі запрошень на святкування: „Вхідні квитки на трибуни з нагоди відкриття пам'ятника Австрії будуть видаватися в магістраті протягом робочого часу для осіб, які подали заявки. Кожна трибуна (всіх є шість) має свій номер і своє забарвлення. Заїзд буде здійснюватися тільки зі сторони вулиці Лілійної (нині вул. І. Франка), доступ до трибун через п'ять окремих воріт, три з них будуть навпроти приміщення карного суду, інші – навпроти будинків Шетца і Вайбля. Частина Семигородської вулиці (між площами Австрії і Франца Йосифа) до будинку Буковинської крайової управи буде закрита і залишена для проходу на площу Австрії високих гостей”.

Урочисте відкриття пам'ятника Австрії відбулося на площі Австрії (нині Соборна) 4 жовтня 1875 року в присутності високих посадових осіб і великої кількості гостей з Австрії та Німеччини.

Цей маятник був установлений де нині пам’ятник радянському визволителю.

Степан Карачко, член спілки архівістів України

Додати свій коментарій:

*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:	Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина  Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання. Відповідь на питання «скільки» - число Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

Новый год:2025 время перезагрузки и новых надежд Для кого-то это повод подвести итоги, для других – попытка
- 21.11.2024 14:56

Як заброньованому виїхати за кордон? З початком дії воєнного стану в Україні запроваджено обмеження на перетин
- 15.11.2024 13:14

КиївПрайд: скандал через співпадіння з Днем пам’яті жертв Голодомору Співпадіння дат: проблема етики чи випадковість?
- 15.11.2024 12:27

У Чернівцях за клопотанням слідчих поліції взято під варту місцевого наркозбувача Здійснюючи превентивні поліцейські заходи на території міста Чернівці, правоохоронці з
- 08.11.2024 11:46

Дональд Трамп одержал победу 2024 Победа Трампа также привела к усилению позиций
- 06.11.2024 14:48

Психологічна допомога для чоловіків Чому за допомогою звертаються чоловіки
- 31.10.2024 22:58

За допомогу в перетині кордону чоловікам - засудили на 2 роки тюрми Відповідно до вироку Новоселицького районного суду Чернівецького району, двох
- 31.10.2024 11:40

Какие черты лица у мужчин и женщин, которые изменяют? Выяснилось, что изменщиков можно отличить по определенным типичным чертам лица
- 30.10.2024 09:01

Введено спрощений алгоритм переведення військових Новий алгоритм спрощує процедуру переведення військовослужбовців
- 29.10.2024 16:37

Огляд основних воєнних дій в Україні з 21 по 27 жовтня Союзники та партнери підтримують Україну
- 29.10.2024 09:25

Всі новини