23 серпня День Державного Прапора
- 21.08.2009 09:55Сьогодні в перед день Незалежності України вже стало традицією вшанування національних символи нашої Держави нашого жовто-блакитного прапора.
Мабуть не кожен може сьогодні пригадати, хто саме у нашому місті першим підніс український національний прапор над чернівецьким університетом ще 1952 р. Це був Андрушко Володимир Васильович.
Підняття національного прапор над Чернівецьким університетом.
Це сталось вдруге 3 листопада 1990 року. То були роковини Буковинського Віча 1918 року, за якими Буковина приєднувалась до Української Народної Республіки.
Тоді до Чернівців з’їхалися тисячі людей. Коли почали готуватися, то я сказав (пригадує Володимир Васильович Андрушко), що ще за часів Сталіна піднімав прапор над університетом. То я вперше публічно про це признався. Тоді мені надали таку честь – тепер підняти прапор над університетом. Виліз на горище. За допомогою молодих хлопців закріпив прапор над будинком…
Тож повернемось до витоків історії національного символу жовто-блакитного прапора.
Ще в березні 1914 р. на століття Дня народження Т.Г.Шевченка, незважаючи на заборону російського уряду, київське студентство вийшло на демонстрацію під жовто-блакитними прапорами. 25 березня 1917 р. жовто-блакитні і малинові прапори майоріли також і на двадцятитисячній маніфестації в Петрограді. Не випадково в 1917 р. підняті жовто-блакитні прапори з окопів протилежних воюючих армій російської та німецько-австрійської імперій призвели до всесвітньо унікального феномену – братання українців на нейтральній смузі.
Така наша історична вдача, що ми, як народ, підпорядковані, найперше, вогняній субстанції, нехай це не виглядає в сучасний спрагматизований час метафізичною, ідеалістичною забаганкою якихось романтиків. Такий історичний факт нашої культури. Щодо блакитного.
У протонеоліті в Південному і Північному Причорномор'ї сформувалися індоєвропейці, на південь та схід від них – семіти, котрі «розвивалися найпрогресивніше та синхронно. Із тим твердженням, напевно, і в семітів мала би бути якась символічна домінанта.
Чия ідеологія цього прапора, хто виконавці впровадження теорії комунізму в практику – пояснень не потребує. Цей блакитний колір домінує вже і в символіці Євросоюзу у купі з зірками Соломона. Що наводить на певні дисидентські, табуйовані роздуми відносно сутності мети Євросукупності.
А в нас постає запитання, яким чином відбулося «перевертання» колористичної моделі арійського, праслов’янського світу в символі Української держави? Як перший природній жовто-блакитний прапор УНР, утверджений М.Грушевським, утвердився в аномальному своєму синьо-жовтому, дотеперішньому вигляді? Все просто. Після відомого першого з'їзду сіоністів у 1896 р. в м. Базелі, де була проголошена доктрина давньозавітної мети талмудичного юдейства – захоплення світу, – почалася її реалізація. В Україні вона проявилася все в тому ж 1918 р;, коли на першому з'їзді хліборобів гетьман П.Скоропадський подарував селянам-депутатам синьо-жовтий прапор. Мовляв, дивіться: нагорі – синій (небо), внизу – жовтий (хліб)!
Спиратись на історичний факт підняття синьо-жовтого прапора, як акт стихійного волевиявлення варто з національно-історичним достеменним його розумінням, подальшим напруженням цієї волі – поширенням правди про філософсько-сакральне, бінарне значення кольорів їх поєднання, суспільством та готовності його волі вже в поверненні до справедливості.
«Світом правлять не слова та закони, а знаки та символи» – так утверджував Конфуцій.
Також варто нагадати нашим читачам, що саме 23 серпня в Україні віддають шану національному прапору. Про це мусимо пам’ятати і не забувати наші символи, які мають майоріти на наших будівлях та офісах у день національного свята Незалежності України.
При нагоді хочу всіх привітати з днем Незалежності України!
Шановні, щиросердно вітаю вас із найважливішим національним святом українського народу — Днем незалежності України!
У серцях народу України серпнева блакить неба і жовтогарячий зерновий лан зливаються барвами української державності в символ свободи та праці. Творення історії Батьківщини, її сьогодення і майбутнього — обов’язок кожного з нас, усього народу.
Нехай свято Незалежності духмяним серпневим запахом українського хліба принесе у вашу домівку щастя і добро, порозуміння та згуртованість, мир та любов!
Міцного здоров’я, бадьорості духу, успіхів у всіх починаннях.
Степан Карачко, член спілки архівістів України
Коментарі (0)
Другие новости:
- 21.11.2024 14:56
- 15.11.2024 13:14
- 15.11.2024 12:27
- 08.11.2024 11:46
- 31.10.2024 11:40
- 30.10.2024 09:01
- 29.10.2024 16:37
- 29.10.2024 09:25